видирати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
видерти — див. видирати … Український тлумачний словник
видирання — я, с. Дія за знач. видирати … Український тлумачний словник
видиратися — а/юся, а/єшся, недок., ви/дертися і ви/дратися, деруся, дерешся, док. 1) З труднощами вириватися від кого небудь або вибиратися звідкись. || перен., розм. Відшукуватися, знаходитися (про кого небудь небажаного). 2) З труднощами, здебільшого… … Український тлумачний словник
видрати — див. видирати … Український тлумачний словник
піддирати — а/ю, а/єш, недок., підде/рти, ру/, ре/ш, док. 1) Забирати, видирати частину яєць із гнізда, сот із вулика і т. ін. 2) гірн. Видобувати ламкі породи, розширюючи проходи в штреках … Український тлумачний словник
виривати — I = вирвати (смикаючи, витягати, виймати що н. звідкись, із чогось), рвати, висмикувати, висмикати, висмикати, висмикнути, видирати, видерти, видрати, вискубувати, вискубати, вискубти, вишарпувати, вишарпнути; випручувати, випручати, випручати… … Словник синонімів української мови
відбирати — I = відібрати 1) (брати в когось що н. силоміць), забирати, забрати, віднімати, відняти, відіймати, відійняти, вилучати, вилучити, реквізувати; видирати, видерти, видрати, виривати, вирвати, вихоплювати, вихопити, вихвачувати, вихватити (перев. з … Словник синонімів української мови
дістати — I = діставати (що, рідше кого чого стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь / чимсь), добути, добувати, здобути, здобувати, роздобути, роздобувати, у[в]зяти, брати, добутися, добуватися (чого), запопасти, запопадати, прихопити … Словник синонімів української мови
выдерати — дерам, Пт. Видирати, виривати, забирати щось силоміць … Словник лемківскої говірки
